Блог вчителя початкових класів Ляхович Любові Василівни: Дистанційне навчання ( літературне читання )

23.04.21р.

Тема: В. Сухомлинський. Не загубив, а знайшов.

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=E0g3wUIHz_

Домашнє завдання Читати і переказувати оповідання.с.159 - 160.

21.04.21р.

Тема: Анатолій Костецький. Спішу додому.

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=8l1RRZ_p2-I

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над віршем Анатолія Костецького «Спішу додому».

1) Гра "Передбачення".

— Прочитайте заголовок.

— Розгляньте малюнки. Спробуйте спрогнозувати, про що йтиметься у вірші.

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Який настрій створив?

— Хто є головним персонажем вірша?

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів учнями в парах

Гукає гайда

Марив удома

Навіть негайно

Самоката учорашнього

— Яке слово складається з двох частин? (Самоката)

— Від яких слів утворилося це слово?

— Доберіть синонім до слів марив (мріяв), негайно (терміново), гайда (біжімо).

— Хто є головним персонажем вірша?

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів учнями в парах

Гукає гайда

Марив удома

Навіть негайно

Самоката учорашнього

— Яке слово складається з двох частин? (Самоката)

— Від яких слів утворилося це слово?

— Доберіть синонім до слів марив (мріяв), негайно (терміново), гайда (біжімо).

3. Продовження роботи над віршам

1) Читання вірша учнями вголос «ланцюжком».

2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Як звати хлопчика, від імені якого ведеться розповідь у вірші?

— Хто перший йому зустрівся дорогою зі школи?

— Що запропонував йому Микола?

— Хто запропонував поміняти ножика на шайбу?

— Від чого ще довелося відмовитися Сергійові?

— Чому він так поспішав додому?

Гра «Знайдіть рими та доберіть свої».

Микола — … (футбола).

Житті — … (іти).

Слава — … (справа).

Твою — … (стою).

Дні — … (мені).

Самоката — … (пускати).

Скоріш — … (спішиш).

Цуценя — … (дня).

5) Робота за ілюстраціями.

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстраціях? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша?

— Яким рядкам вірша відповідають ілюстрації?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого нас навчає цей твір?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інсценування за прочитаним віршем (с. 158).

19. 04.21р.

Тема: Контрольна робота № 7: робота з літературним твором (письмово).

Контрольна робота виконується в зошиті "Сходинки до успіху"

с.106 - 114. Читати текст і виконувати завдання після тексту.

Ів. - с.106 - 107 - читати, тестова робота с. 109 - 110.

ІІв. - с. 110 - 112 - читати, тестова робота с. 113 - 114.

16.04.21р.

Тема: Джанні Родарі. Дорога, що нікуди не вела.

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=B7-GaQ8uuFY

Актуалізація опорних знань.

— Який розділ ми зараз вивчаємо?

— З якими казками ознайомилися?

— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією казкою, автором якої є італійський письменник Джанні Родарі.

Вивчення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним з найкращих казкарів Італії. Його батько, Джузеппе Родарі, був главою численної родини і зовсім не багатою людиною. Дитинство майбутнього казкаря минуло в люблячій сім’ї, але народився він слабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джанні був настільки великим, що у свій час він навіть мріяв стати художником. Ще йому хотілося стати майстром іграшок, щоб діти грали незвичайними механічними іграшками, які ніколи б їм не набридали. Все життя він уважав, що іграшки для дітей настільки ж важливі, як і книги. В іншому випадку діти просто не зможуть правильно ставитися до навколишнього світу, не стануть добрими. Саме на сторінках «Піоньере». у 1951 році з’явилася відома всім казка «Пригоди Цибуліно». Джанні Родарі написав ще безліч казок, серед яких «Джельсоміно в країні брехунів». «Пригоди Блакитної Стріли». «Торт у небі». «Казки по телефону». але сам себе вважав не письменником, а журналістом. Якщо вірити словам давньогрецького мудреця про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно — у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.

2. Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Джанні Родарі».

— Де і коли народився Джанні Родарі?

— Якою була його сім’я?

— Чим він захоплювався в дитинстві?

— Які твори написав Джанні Родарі?

— Чим цікава його збірка казок «Казки по телефону».

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання казки Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела».

1) Читання казки комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобалася вам казка?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Над чим примусила замислитись?

2) Словникова робота.

— До слів лівої колонки доберіть тлумачення з правої колонки.

Сеньйора	те саме, що візник.
Околиця	увічливе називання, звертання до жінки в Іспанії.
Вигулькнув	різко, рвучко смикнув за щось.
Кучер	прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, яким правлять кіньми.
Шарпнув	раптово, швидко з’явився звідки-небудь, з-за чогось; показався.
Віжки	ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу.
Живопліт	віддалена від центру частина населеного пункту.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Де розходилися три дороги?

— Куди вела кожна з них?

— Яка дорога найбільше цікавила Мартіно?

— Яким був Мартіно?

— Чому люди прозвали його Вперта Толова?

— Як він до цього ставився?

— Коли Мартіно попрямував таємничою дорогою?

— Якою була ця дорога?

— Знайдіть та прочитайте її опис.

— Які слова свідчать про те, що дорога була нелегкою?

— Хто зустрів Мартіно?

Про що він розмірковував, побачивши пса?

— Куди його привів пес?

— Яким перед ним постав палац?

— Хто стояв на балконі?

— Як зустріла його прекрасна сеньйора?

— Яка розмова відбулася між ними?

— Що подарувала йому сеньйора?

— Про кого він думав, вибираючи речі?

— Хто допоміг йому повернутися до села?

— Як зустріли його односельці?

— Чи повірили в його розповідь?

— Чому інші мешканці села поверталися ні з чим?

5) Робота в парах.

— Визначте головну думку казки.

— Спробуйте дібрати свій заголовок.

6) Характеристика головного героя.

— Серед поданих слів оберіть ті, що характеризують Мартіно.

Скупий, впертий, жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, сміливий, підступний, настирливий, турботливий,

— Свій вибір доведіть словами з тексту.

7) Гра «Дочитай речення до кінця».

Учитель читає початок речення, а учні відшукують та дочитують його.

Мартіно був таким настирливим, …

✵ Яких тільки скарбів не побачив Мартіно… (в залах палацу).

✵ Хлопець змушений був сто разів повторювати …

✵ Мартіно йшов та йшов,

8) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне». ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.

9) Гра «Відновіть послідовність подій у тексті».

У селі давно вирішили, що Мартіно загинув.

Мартіно йшов та йшов, а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця.

Мартіно обдарував усіх — і друзів, і ворогів.

Мартіно був таким настирливим, що люди прозвали його Вперта Голова.

(3)

(2)

(4)

(1)

10) Гра «Засічка — кидок».

За командою «кидок». — усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою «засічка». — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка». поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

ПІДСУМОК УРОКУ

— Який твір читали на уроці?

— Чого він нас навчає?

— Хто автор цього твору?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати казку (с. 151-153).

14.04.21р.

Тема: Урок позакласного читання. Літературні казки зарубіжних письменників.

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=poDGPlV0XbA

13.04.21р.

Тема: Ганс Крістіан Андерсен. Гидке каченя. (скорочено).

1. Робота над другою частиною казки

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями («Пташиний двір».

— Про які небезпеки попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них ніхто не напав.)

— Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав йому проходу.).

— Що говорили про нього на пташиному дворі?

— Як страждало каченя з-за своєї зовнішності?

— Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей?

— А як би ви вчинили на її місці?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?

2) Виразне читання другої частини казки учнями.

Робота над третьою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

✵ «Каченя втекло».

✵ «У маленькій убогій хатинці».

✵ «Зустріч з лебедями».

✵ «Сувора зима».

2) Читання третьої частини казки учнями вголос «ланцюжком».

«Каченя втекло».

— Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.)

«У маленькій убогій хатинці».

— Куди дісталося каченя?

— Хто його помітив?

— Які надії на нього покладала господарка?

— Як жилося каченяті разом із куркою і котом?

— Чому каченя нудьгувало?

«Зустріч з лебедями».

— Де плавало каченя?

— Як до нього ставилися всі тварини?

— Кого побачило каченя якось увечері?

— Прочитайте опис лебедів.

— Які почуття оволоділи у цей момент каченям?

«Сувора зима».

— Як зимувалося каченяті?

Фізкультхвилинка

Робота над четвертою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

✵ «У весняному саду».

✵ «Друга зустріч з лебедями».

✵ «Чудове перетворення».

2) Гра «Губи на замку».

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами.

«У весняному саду».

— Що трапилося у весняному саду?

— Прочитайте його опис.

«Друга зустріч з лебедями».

— Кого раптом побачило каченя?

— Чому його охопив незвичайний сум?

— Яке рішення воно ухвалило?

— Прочитайте його міркування.

«Чудове перетворення».

— Куди попливло каченя?

— Як зустріли його лебеді?

— Що побачило каченя у прозорій воді?

— Як ставилися до нього оточуючі?

— Чи змінилася поведінка птаха?

Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки.

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки?

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки?

ПІДСУМОК УРОКУ

— З якою казкою ознайомилися на уроці?

— Хто автор казки?

— Чого вчить нас ця казка?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати казку (с. 147-150) за планом.

12.04.21р.

Тема: Ганс Крістіан Андерсен. Гидке каченя. (скорочено).

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена.

— Які твори цього казкаря ви вже читали?

— Що вам відомо про його життя?

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

— Ганс Крістіан Андерсен народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній річковій воді, прала білизну для багатих людей. Люди вони були добрі і працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен відрізнявся від інших дітей своєю фантазією, саме це і було тією чарівною паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр. Ганс Крістіан Андерсен радів театральній афіші, яку він отримував у нагороду за допомогу. Вдома він розкривав цю афішу — і починався спектакль, створений його уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками.

Понад усе на світі Р. К. Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту.

Герої казок Г. К. Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непримітні речі. У казках Андерсена поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був великим казкарем і розумів, що навіть найчарівніша казка має відбивати життя. Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей.

2. Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Ганс Крістіан Андерсен».

— Де і коли народився славетний казкар?

— Яка в нього була родина?

— Коли він почав працювати?

— Чим найбільше захоплювався в житті?

— Як увіковічене його ім’я?

3. Гра «Упізнай героя».

✵ Що це ще за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою чудову вроду,

Легко змахують крильми,

Ніби перший сніг зими,

Шиї довгі і гнучкі.

Що за красені такі? (Лебеді)

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена «Гидке каченя». та дізнаємося зворушливу історію його героя.

— Про що вам говорить заголовок?

4. Фізкультхвилинка

5. Робота над першою частиною казки

1) Виразне читання казки вчителем.

— Про що ми зараз прочитали?

— Де сиділа качка?

— Прочитайте, як з’явилися на світ каченята.

— Яке перше слово вони виголосили?

— Що відповіла їм качка?

— Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?

— Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха?

— Чи всі каченята відразу з’явилися на світ?

— Чому качка-мати знову всілася на гніздо?

— Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя?

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?

2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастинки.

— Як можна назвати першу частину?

— Але спочатку уявіть лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо?

✵ «Народження каченят».

✵ «Очікування останнього каченяти».

✵ «Некрасиве каченя».

✵ «Купання каченят».

— Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі закінчені частини.

— Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.)

— А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.)

— А третя частина? (Некрасиве каченя.)

— А четверта частина? (Купання каченят.)

3) Підготовка до виразного читання.

— Щоб прочитати виразно, нам необхідно розв’язати низку питань:

✵ Що мають зрозуміти слухачі?

✵ Які почуття ми повинні у них пробудити?

— Крім того, слухачі повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони викликають у вас.

«Народження каченят».

— Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися навкруги.

— Ми раді, що каченята з’явилися на світ? (Так)

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді народженню каченят.)

«Очікування останнього каченяти».

— Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Усі хвилюються і чекають народження останнього каченяти.)

«Некрасиве каченя».

— Про що повідомляється у цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ, .)

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя?

— Чи мала вона так говорити?

— На кого воно було схоже, на думку качки?

— Коли будемо читати, що ми повинні передати слухачам? (Нам шкода бідне каченя, яке не було схоже на всіх інших.)

«Купання каченят».

— Про що ми прочитали?

— Куди вирушила качка зі своєю родиною? (До найближчої канави)

— Як каченята вчилися плавати?

— Як плавало сіре каченя?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді за останнє каченя, що воно навчилося плавати не гірше за інших.)

— А тепер давайте виберемо тон (загадковий); темп (неквапливий).

— Поміркуйте, де потрібні паузи під час читання, які слова необхідно виділити голосом.

Домашнє завдання. Читати і переказувати першу частину.

09.04.21р.

Тема: О. Пушкін. Казка про царя Салтана...(уривки).(продовження).

І.Опрацювання другої частини «Казки про царя Салтана…». О. С. Пушкіна.

1) Словникова робота.

Читання тлумачень слів зорить і дозор у підручнику (с. 139-140).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання казки учнями

— Які нові персонажі з’явилися в казці?

— Хто такий Гвідон?

— Що ви можете сказати про княгиню?

— Хто такий Чорномор?

3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Як удалося врятуватися цариці з немовлям?

— Хто дав князеві ім’я Гвідон?

— Як цар Салтан оголосив про своє рішення їхати до Гвідона в гості?

— Які слова свідчать про те, що Гвідон з нетерпінням чекав на гостей?

— Кого він побачив на палубі?

— З якими почестями зустрічав царя Салтана?

— Яке диво побачили гості біля городської брами?

— Що вразило їх на широкому дворі?

— Як цар зустрів царицю?

— Що робили ткачиха й повариха?

— Чому цар помилував їх?

— Прочитайте кінцівку казки.

8. Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки.

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки?

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки?

ІI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Який твір ми вивчали?

— Хто його автор?

— Чого вчить нас казка?

ІII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати уривки з казки (с. 135-142) Намалювати ілюстрацію до казки.

07.04.21р.

Тема: Вступ до розділу. О. Пушкін. Казка про царя Салтана...(уривки).

Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=Y4nVz3m0rZA

https://www.youtube.com/watch?v=7ah3Evt6apw

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Олександр Пушкін».

— Де народився видатний російський поет? У якій сім’ї?

— До кого він ставився з особливою любов’ю?

— Які віршовані казки створив О. С. Пушкін?

— Які з них ви читали?

— Які хочете прочитати?

— Сьогодні ми прочитаємо уривки з «Казки про царя Салтана…». у перекладі Наталі Забіли.

5. Опрацювання першої частини «Казки про царя Салтана…». О. С. Пушкіна

1) Виразне читання першої частини вчителем.

— Чи подобається вам казка?

— Назвіть персонажів казки.

2) Словникова робота.

Читання тлумачень слів аршин, сваха, обмова у підручнику (с. 138).

3) Читання першої частини учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту першої частини з елементами вибіркового читання.

— Що робили сестри під вікном?

— Про що мріяла кожна з них?

— Хто слухав сестер?

— Що вирішив цар?

— Куди поїхав цар після весілля?

— Який наказ він залишив молодій цариці?

— Хто народився у цариці?

— Що зробила молода мама?

— Чому сестри і сваха захотіли погубити царицю?

— Що вони зробили?

— Який лист написали цареві?

— Як цар відреагував на лист?

Домашнє завдання. с 136 - 139. Прочитати першу частину казки. Дати відповіді на запитання с.139.

05.04.21р.

Тема: Перевір свої досягнення.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Який розділ ми завершили вивчати?

— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Про нас самих». Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Чи уважний ти читач?».

Тестування

1. Де жив Езоп?

а) У Стародавній Греції;

б) у Стародавньому Римі;

в) у Стародавньому Єгипті.

2. Яка мораль байки «Двоє приятелів і ведмідь».

а) Не бери чужого;

б) друзі пізнаються в біді;

в) семеро одного не ждуть.

3. Мораллю якої байки є слова «Рука, як кажуть, руку миє».

а) «Котова наука»;

б) «Двоє приятелів і ведмідь»;

в) «Зозуля й Півень».

4. Як звали хлопчика з байки «Котова наука?».

а) Петрусь;

б) Павлусь;

в) Івась.

5. Скільки років Вовк був старостою?

а) 2;

б) 3;

в) 5.

6. Хто підняв у небо Лисицю?

а) Журавель;

б) лелека;

в) орел.

2. Гра «Хто це сказав?».

✵ «Дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпинням тієї неправди криє, звичайно, велику правду».

✵ «Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!».

✵ «І, прикинувшись собакою, підмовляв мене піти з ним на вечорниці».

✵ «Чепурися, Лисько! І люди до тебе йдуть, і звірі! Шапочку тобі малинову несуть!».

✵ «Правда, далебі!

Вже ж недобре лінуватись,

до роботи не прийматись —

це скажу й тобі…».

3. Фізкультхвилинка

4. «З'єднай назву твору та його автора».

«Лисиця, що впала з неба».	Олена Пчілка
«Двоє приятелів і ведмідь».	Леонід Глібов
«Котова наука».	Езоп
«Зозуля і Півень».	Неля Шейко-Медведєва

5. Гра «Вгадай героя твору. Назви твір та його автора».

✵ Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий:

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Літом любить полювати,

А зимою — в лігві спати.

Як зачує він весну —

Прокидається від сну.

✵ Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є, —

Жорстока лють,

Очі в нього так і ллють.

Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей, звісно, …

✵ Не князівської породи,

А ходить в короні,

Не їздець, а зі шпорами,

Не сторож, а рано будить

✵ Вночі руда дівчина Залізла тихо в двір,

Курей перелічила

Та й понесла у бір.

ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Закінчи речення».

✵ Сьогодні на уроці я вчився…

✵ Найбільше мені запам’яталося…

✵ Урок завершую з … настроєм.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення». (с.134).

02.04. 21р.

Тема: Неля Шейко - Медведєва. Лисиця, що впала з неба. (П'єса - казка на 2 дії.) ІІ частина.

Опрацювання другої дії п'єси Н. Шейко-Медведєвої "Лисиця, що впала з

неба."

1) Словникова робота.

Читання слів в парі «луною».

Дрижить	ополонка	наставляє
шановні	паморозь	натомість
укинути	злодійка	замислила
фортеця	сельчани	позбутися
завивши	пропонує	побачивши

— Прочитайте кожний стовпчик слів на одному диханні. Який з них читати було легше? Чому?

— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)

— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка (крадійка).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої дії п’єси учнями.

3) Перевірка сприймання.

— Де відбуваються події другої дії?

— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?

— Чи з’явилися нові дійові особи?

4) Аналіз змісту другої дії п'єси. Вибіркове читання.

— Якої пори року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою думку словами тексту.

— Що вчиняла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?

— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?

— Чому вона вирішила позбутися Вовка?

— Як вона хотіла це здійснити?

— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».

— Як усі разом перехитрили Лисицю?

— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?

6. Спостереження за мовою дійових осіб. Підготовка до інсценізації п'єси

— Хто з дійових осіб не має слів?

— Хто має дуже мало реплік?

— Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.

— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?

— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?

7. Інсценізація п'єси

Учні у групах обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався). Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.

8. Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Хто автор прочитаної п’єси-казки?

— Хто головний герой твору?

— Яким є ваше ставлення до нього?

— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому?

— Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому?

— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інсценізацію уривка із п’єси (Навчитися читати відповідно до інтонації). (с. 123-133). Дати письмові відповіді на запитання після тексту (1,2,3,4) внизу с.133.

31.03. 21р.

Тема: Неля Шейко - Медведєва. Лисиця, що впала з неба. (П'єса - казка на 2 дії.) І частина.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву

— Де народилася письменниця?

— Де вона отримала вищу освіту?

— Для кого пише свої твори?

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання першої дії п'єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

1) Підготовка до читання п'єси вголос.

Читання інструкції (с. 123)

— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?

— Що ви знаєте про цих тварин?

— Продовжте думку:

хитрий, як… ; покірний, як… ; страшний, як… ; впертий, як… ; боязкий, як…

— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось послухайте п’єсу-казку.

2) Читання твору вчителем.

3) Перевірка сприймання.

— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?

— Коли і як з’явилася Лисиця?

— Як вона розмовляє з Вовком?

— Чому Вовк захищає Лисицю?

4) Робота над виразністю читання.

— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте кілька окличних речень; питальних.

— Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?

5) Самостійне читання першої дії п'єси учнями (спочатку — повільно, а потім, після кожної вказівки вчителя, — дедалі швидше й швидше; кінцівку — скоромовкою).

6) Гра «Хто швидше читає?».

Знайти слова:

✵ Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».

✵ Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка…».

✵ Ворони: «Недобрий, а дурний!».

— Чи сподобалася вам п’єса? Чим саме?

— Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?-

— Від чого автор застерігає читачів?

7) Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».

ЗЛЮ + О + ДІ - Ю + ЙКА= …

Д___ + К___ + Ч = ___ У ___ А …

КР + ЛУ - Р + НОК = …

СІК - ІК + ЕЛЬ + ЧАС - С + НИ = …

Ф + ТОР - Т + Т + ЖНЕЦЬ - ЖН - Ь + Я = …

— З усіма відгаданими словами ви зустрінетесь, коли будете читати другу дію п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

— Прочитайте тлумачення слова дукач у підручнику.

Домашнє завдання . Читати 1 частину і переказувати.

30.03.21р.

Тема: Олена Пчілка. Котова наука.

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми докладніше ознайомимося з творчістю української письменниці Олени Пчілки.

— Пригадайте, які її твори вам відомі?

ІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання учнями статті про Олену Пчілку

— Де і коли народилася Олена Пчілка?

— Яке її справжнє ім’я?

— Як її ставлення до життя відбилося в літературному імені?

2. Розповідь учителя

— Майже п’ятдесят літ трудилася Олена Пчілка на ниві української культури і літератури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор. А крім того вона мала двоє синів і чотири доньки, красивих, розумних, талановитих, які пішли у широкий світ з Косачівського дому. Мудрим і доброзичливим дороговказом, люблячим і строгим поводирем для своїх дітей була мати — Олена Пчілка.

Ольга Петрівна вчила своїх дітей малювання (у неї самої був хист живописця), музики, історії. Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки: Ользі Петрівні здавалося, що школа зруйнує її намагання виховати дітей «в українській мові». З гордістю і вдячністю Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня. А Олена Пчілка по-материнськи пишалась своїми дітьми, турбувалася про кожного з них, з любов’ю розповідала про всіх.

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання байки Олени Пчілки «Котова наука».

1) Переглянути відео.

https://www.youtube.com/watch?v=r2FKXuNqPQ0

— Чи сподобалася вам байка?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Хто є головними персонажами байки?

2) Словникова робота.

— З’єднайте синонімічні пари.

Наморився лаяв

хижа справді

лихословив утомився

далебі хата

3) Робота в парах. Читання байки учнями в парах.

— Поділіть байку на логічно завершені частини.

4) Читання байки учнями вголос за частинами.

— У якій частині розкривається мораль байки? Зачитайте.

5) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.

— Де ходив кіт?

— Як він відпочивав?

— З ким його порівнює автор?

— За що Петрусь Мурка сварив?

— Що на це відповів кіт?

— У чому він погодився з Петрусем?

— За що докоряв хлопчикові?

6) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію до цієї байки.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів байки?

— Яким рядкам байки відповідає ілюстрація?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом байки?

7) Визначення головної думки байки.

— Які людські вади засуджує автор?

— Чому байка називається «Котова наука».

— Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?

— У яких рядках міститься мораль байки?

8) Підготовка до інсценізації байки.

— З якою інтонацією, силою голосу і яким тоном будете читати слова Петруся? Слова котика?

— Який оберете темп читання?

9) Читання байки за особами.

ІIІ. Домашнє завдання. Виразно читати байку за особами.

29.03.21р.

Тема: Урок позакласного читання. Байки Езопа.

Зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Підготовча робота до вивчення нової теми.

- Прочитайте теми нашого уроку, що записана на дошці.

- Що таке байка ви пригадаєте, коли прочитаєте деформований текст.

йБака –венеликйи,найтішечас вашорвіний втір чаповнольго змісту.

- Як називають авторів байок?

- Які байки вам вже відомі?

- Епіграфом нашого уроку ми візьмемо слова відомого українського байкаря Леоніда Глібова:

«Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше…»

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми з вами познайомимось з байками, які написав відомий всьому світу філософ Езоп. Жодних достовірних відомостей про нього немає. Зате багато переказів та легенд про життя мудрого співця дійшло до нашого часу. І, якщо вірити легендам, жив він понад двох з половиною тисяч років тому у Давній Греції. Вважається. Що Езоп був рабом – невільником, кривий на одну ногу, горбатий, з великою головою. Але цей бридкий рад відзначався неабияким розумом. Не випадково Езопа називають мудрецем, бо свої корисні поради він надавав без суворості, а вигадував цікаві історії, що повчали уму-розуму. Байки Езопа нагадують маленькі оповідання про тварин, птахів, про людей.

ІІІ. Опрацьовування байки Езопа « Двоє приятелів і ведмідь»

1. Словникова робота.

- Читання «пірамідок слів»

Вкупі скрута бурмило

Вгледів невдовзі оговтався

Нажаханий візьметься самісінький

- Виберіть пояснення до кожного вислову і поставте стрілочку:

Має слушність Відбити напад

Затамував подих правий

Дати відсіч даремно

Марна справа завмер.

2. Читання байки «луною» за вчителем.

3. Читання байки «ланцюжком»

4. Аналіз байки з елементами вибіркового читання.

- Про що хвилювався один з приятелів, вирушаючи в дорогу через густий ліс?

- Прочитайте, що йому відповів інший.

- Що зробив перший приятель, побачивши ведмедя?

- Чому другий приятель прикинувся неживим?

- Чи можна вважати їх друзями?

- Що автор хотів показати своєю байкою?

- Які риси характеру засуджуються байкарем?

- Прочитайте повчальний висновок байки.

5. Тест.

1. Дорога двох приятелів пролягала через:

А)густі кущі; б) густий ліс; в) глибоке болото.

2. Чому другий приятель не заліз на дерево:

А) бо було вже пізно; б) він не боявся ведмедя; в) поблизу не було високих дерев.

3. Як другий приятель врятувався від ведмедя?

А) вбив його; б) упав додолу і прикинувся мертвим; в) втік від нього.

ІV. Опрацьовування байки Езопа «Вовк та Ягня»

1. Словникова робота .

Читання «пірамідок»

Слушний торкаючись

Обвинувачувати виправдовувалось

Каламутить краєчками

2. Вибіркове читання байки.

Вовк та ягня

Вовк побачив, що Ягня п є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: « Минулого року ти зневажило мого батька». – «Мене тоді ще й на світі не було», - відповідало Ягня. Але Вовк сказав йому: «Хоч як би ти виправдовувалось, я все одно тебе з їм».

3. Аналіз байки.

- Скільки в байці дійових осіб? Хто вони?

- В чим обвинувачував Вовк Ягня ?

- Що відповіло Ягня?

- Зачитайте в особах діалог Вовка та Ягняти.

- Який повчальний висновок ви можете зробити?

V. Опрацьовування байки Езопа «Лисиця і виноград»

1. Читання байки вчителем.

2.Лисиця і виноград.

Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: « Вони кислі!»

4. Аналіз байки.

- в живій природі лисиці вживають овочі та фрукти?

- Чи спробувала лисиця виноград?

- Чому вона назвала виноград кислим?

- Який повчальний висновок цієї баки?

VI. Опрацьовування байки Езопа «Собака з куснем м яса»

1. Читання бака «ланцюжком».

3.Собака з куснем м яса.

Собака з куснем м яса в зубах переходив убрід річку. Побачивши в воді свою тінь, він вирішив, що там – інший собака, з більшим куснем м яса. Тому – то він кинув своє м ясо і метнувся, щоб відібрати м ясо в іншого собаки. Та сталося так, що він позбувся свого і другого не відібрав. Одне було недосяжне, бо його й не існувало, а друге попливло за водою.

2. Аналіз байки.

- Хто головний герой байки?

- Що трапилось з собакою?

- Чому він втратив свій кусень м яса?

- Що отримав собака замість втраченого?

- Яку рису, присутню де - яким людям «подарував» автор собаці?

VII. Опрацьовування байки Езопа «Хліборобові діти»

1. Словникова робота .

Читання «пірамідок»

Вмовляв різки

Незгоді силкувалися

в язку переламати

2. Читання байки « ланцюжком»

4.Хліборобові діти

Хліборобові діти між собою не мирилися. Він їх часто вмовляв, але слова не допомагали. Тоді Хлібороб вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в язку різок. Коли вони виконали те, що він їм загадав, батько дав їм в язку і наказав зламати її. Але діти, хоч як не силкувалися, не змогли цього зробити. Тоді батько розв язав і дав кожному по різці. Коли вони легко переламали їх, батько промовив: « Отак і ви, діти, якщо будете дружні, вас не подолають вороги, коли ж житимете в незгоді, вас легко переможуть».

3. Аналіз байки.

4. Тест

1.Хліборобові діти жили:

А) мирно б) в незгоді в) в різних будинках

2. Батько наказав принести різок, щоб :

А) щоб набати дітей; б) щоб розпалити вогнище; в) на прикладі показати, що важливість дружби.

2. Зачитайте повчальний висновок байки, словами батька.

VIII. Опрацьовування байки Езопа « Мурашки та цикада»

1. Словникова робота.

- Хто така цикада? ( комаха, схожа на велику муху, яка дуже голосно стрекоче)

- Поясніть слово «збіжжя» (хліб)

2. Читання байки вчителем.

3. Читання байки в ролях.

5.Мурашки та Цикада

Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».

4. Аналіз байки.

-Що попросила Цикада у Мурашок?

- Чи нагодували її Мурашки?

- Чому відмовили Мурашки Цикаді?

- Зробіть самостійно повчальний висновок байки.

VIII. Опрацьовування байки Езопа « Вовк та Чапля»

1. Словникова робота.

- Чи ладять між собою чапля та вовк в природі?

- Чому?

- давайте взнаємо чи ладять в байці вовк та чапля.

2. Читання байки «ланцюжком».

6.Вовк і Чапля

Вовк проковтну кістку і всюди шукав порятунку. Натрапивши на Чаплю, він попросив її витягти за плату в нього кістку. Чапля встромила голову у вовчу глотку, витягнула кістку й зажадала обіцяної плати. Але Вовк їй: « Мало тобі, що ти свою голову врятувала з вовчої пащі, а ти ще й плати вимагаєш?»

3. Аналіз байки.

- З чим звернувся до Чаплі Вовк?

- Чи допомогла Чапля Вовкові?

- Як віддячив Вовк Чаплі?

- Зробіть повчальний висновок байки.

IX.Підсумок уроку.

1.Робота за текстом

При читанні байок ми загубили висновки від самого автора. Знайдіть їх та читайте до кожної байки свій висновок.

1.Байка доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.

2.Байка доводить,що коли згода між людьми-їх важко перемогти,коли незгода - легко.

3.Ця байка доводить, що для негідників уже те, що вони не шкодять, є величезним, з їх погляду, благодіянням.

4.Ця байка стосується зажерливої людини.

5.Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось,посилається на обставини.

6.Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.

- То як називається повчальний висновок байки? (мораль). -

-Як жанр літератури ми з вами сьогодні повторили?

-Які недоліки людського характеру засуджував Езоп у байках, які ми сьогодні прочитали?

1. Домашнє завдання.

Прочитати відповідні сторінки у підручнику, намалювати ілюстрації до вивчених байок.

2. Гра утвори пару.

- Прочитайте мораль байок, які ми читали, і пригадайте назву творів.

1.Байка доводить, що навіть справедливий

захист не має сили для тих, хто заповзявся

чинити кривду. « Лисиця і виноград»

2.Байка доводить,що коли згода між людьми- « Собака з куснем м яса»

їх важко перемогти,коли незгода - легко.

3.Ця байка доводить, що для негідників « Хліборобові діти»

уже те, що вони не шкодять, є величезним,

з їх погляду, благодіянням.

4.Ця байка стосується зажерливої людини. « Вовк та Ягня»

5.Так і в людей буває. Коли хто неспроможний « Мурашки та Цикада»

досягти чогось,посилається на обставини.

6.Не слід зневажати нічого, щоб згодом « Вовк і Чапля»

не довелося шкодувати.

7. Друзі пізнаються в біді « Двоє приятелів і ведмідь»

19.03.21р.

Тема: Леонід Глібов. Зозуля і півень.

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=RB_NCmIiqXM

https://www.youtube.com/watch?v=8ioQWnTG-0Q

https://www.youtube.com/watch?v=BUWyqHrV5r8

Домашнє завдання. Вивчити байку напам'ять.

17.03.21р.

Тема: Вступ до розділу. Езоп. Двоє приятелів і ведмідь.

Актуалізація опорних знань.

«Асоціативний кущ».

✵ Яка назва нового розділу?

✵ Які байки ви вже читали?

✵ Хто був їхнім автором?

✵ Як називають авторів байок?

✵ Що таке байка?

✵ Що називається мораллю байки?

✵ Що писав про значення байки Іван Франко?

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

— Ми прочитаємо байки, які написали автори, що жили і творили у різні часи. А почнемо з ознайомлення з байкою «Двоє приятелів і ведмідь». Першого байкаря, ім’я якого відоме світу давно — Езоп, будемо вчитися давати характеристику героям, аналізувати їхні вчинки, добирати фразеологізми до окремих епізодів твору та до байки в цілому; попрацюємо над удосконаленням навички читання.

Ми прибули на острів Крит, де правив цар Мінос. Великий архітектор Дедал збудував йому лабіринт — величезний палац. Вибратися звідти було неможливо. Тут і дізнаємося більше про Езопа.

За легендами, основоположником байки вважають Езопа, який жив у Стародавній Греції у VI ст. до н. е. Езоп був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до форми байки. У той час байка існувала як вид усної творчості. Згодом близько II ст. до н. е. байки Езопа були записані, їх використовували як навчальний посібник у риторичних школах.

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання змісту байки Езопа «Двоє приятелів і ведмідь».

1) Словникова робота.

Читання слів «луною». за вчителем, потім — напівголосно в парах

вкупі скрута

вгледів невдовзі

оговтався нажаханий

самісінький візьметься

— Доберіть синоніми до слів вкупі (разом, спільно); вгледів (побачив, вздрів); нажаханий (наляканий, сполоханий).

— Які слова вам незрозумілі? Прочитайте їх тлумачення у підручнику.

2) Пояснення значень висловів.

— Доберіть пояснення до кожного вислову.

Має слушність відбити напад

Затамував подих має рацію

Дати відсіч даремно

Марна справа завмер

3) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у байці, якщо вона має таку назву?

4) Комбіноване читання байки (учитель — учні).

— Чи сподобалася вам байка?

— Які картини ви уявляли, слухаючи її?

— Які почуття вона у вас викликала?

5) Гра «Бджілки».

Повторне читання байки учнями напівголосно

— Про що хвилювався один із приятелів, вирушаючи в дорогу?

— Що на це відповів інший?

— Що зробив перший приятель, побачивши ведмедя?

— Чи попередив про небезпеку свого товариша?

6) Фізкультхвилинка.

7) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.

— Чому другий приятель прикинувся неживим?

— Прочитайте, як він почувався після цього?

— Зіставте розмову на початку байки і по завершенні пригоди. Чи можна вважати їх друзями? Чому?

— Прочитайте речення, які передають хвилювання, тривожність.

— Що автор хотів показати своєю байкою?

— Які риси характеру засуджуються? Знайдіть і прочитайте мораль байки. Чим стало це повчання?

8) Робота за ілюстрацією.

— Якими словами можна підписати малюнок?

— Ми прибули у місто Афіни — столицю Греції. Це найдавніше місто світу. Йому понад 4 тисячі років. За легендою, богиня Афіна і бог Посейдон — цар морів та океанів засперечались. Хто зробить кращий подарунок місту? Посейдон ударив у скелю своїм тризубцем, і з неї забило солоне джерело. Афіна встромила у землю свій спис, і з нього виросло оливкове дерево, яке дарувало людям смачні корисні плоди. Подарунок Афіни жителі визнали ціннішим та її іменем назвали місто — Афіни.

9) Робота в парах. Читання байки за особами.

— З якою інтонацією слід читати перший діалог? (Першого чоловіка — з упевненою, зневажливою до сумнівів приятеля; другого — стривоженою.) Другий діалог? Які слова розкривають мораль байки?

10) Фізкультхвилинка.

11) Робота над удосконаленням техніки читання.

— Наша колісниця прибула до міста Олімпія. Візьмемо участь в Олімпійських змаганнях «Перегони». Покажемо свою спритність і швидкість, але у читанні. (Учні читають текст протягом однієї хвилини, роблять простим олівцем позначку. Знову починають читати спочатку і намагаються обігнати помітку. Якщо обігнали, знову ставиться помітка тощо).

12) Робота в групах.

1-ша група - Робота з фразеологізмами

— Доберіть фразеологізми до окремих епізодів байки. Поясніть свій вибір.

✵ Народитися під щасливою зіркою (про приятеля, який уник небезпеки);

✵ фортуна усміхнулася (пощастило, ведмідь не зачепив);

✵ як сніг на голову (ведмідь з’явився раптово);

✵ брати ноги на плечі (перший приятель утік);

✵ душа в п’яти пішла (обидва приятелі дуже злякалися);

✵ білий як полотно (дуже переляканий другий чоловік);

✵ ні живий, ні мертвий (дуже переляканий);

✵ як з-під землі (раптово);

✵ сяйнути розумом (про другого чоловіка, який упав на землю і прикинувся мертвим).

2-га група

— Поясніть значення фразеологізмів, у яких зустрічається слово ведмідь.

✵ Ведмежа послуга — безглузда послуга, яка замість допомоги завдає значної шкоди, неприємностей.

✵ Ведмідь на вухо наступив — про людину, у якої відсутній музичний слух.

✵ Ведмежі обійми — міцні обійми.

✵ Ділити шкуру невбитого ведмедя — про необґрунтовані плани, сподівання.

✵ Міцний, як ведмідь — сильний.

✵ Сила, як у бурмила — сильний.

✵ Ізвивається, як ведмідь у танці — незграбний.

✵ Бурчить, як ведмідь — незадоволення.

✵ Живе, як ведмідь у барлозі — відлюдність.

✵ У ведмедя десять пісень, і все про мед — ненажерливість.

3-тя група

— Змініть зміст байки на позитивний.

✵ А я б учинив в подібній ситуації так…

4-та група

— Поєднайте частини прислів’їв.

Людина без друзів — що дерево без коріння.

Нових друзів май — старих не забувай.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

В лиху годину пізнаєш вірну людину.

Дружба — найбільший скарб.

Друг боягуз — гірше ворога.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Давайте повторимо все набуте під час подорожі.

— Який жанр повторили?

— Що таке байка?

— Хто такий Езоп?

— Що ви запам’ятали про нього?

— Які прислів’я про дружбу взяли з уроку?

— Яка мораль байки?

— Які недоліки людського характеру засуджувались у байці?

— Чим запам’ятався вам урок?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.Прочитати байку (с. 116-118). Переказати від імені приятеля, що мало не постраждав від ведмедя.

15. 03.

Тема: Контроль навички читання мовчки (письмово) №6

Контрольна робота виконується в зошиті "Сходинки до успіху"

с.103 - 105. Читати текст і виконувати завдання після тексту.

09. 11. 20.

Тема: Алла Коваль. Місто Чернігів.

Хід уроку

МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ припинився (читання припиняється).

Дуб дубовистий, широкозеленолистний.

2. Артикуляційна вправа «Хоботок»

В зоопарку ми були,

Там великі є слони.

А маленький Раві

Привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

«Всім привіт!» — немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимовлянні звука [у].)

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогоднішній урок ми присвячуємо славному місту Чернігову.

Чернігів — місто на півночі України, у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому високому березі річки Десна. Чернігів — центральне місто Чернігівської області. Впродовж своєї історії воно було одним із головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.

Місто славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Виразне читання тексту

— Чи сподобався вам текст?

— До якого жанру його можна віднести?

— Що вас найбільше вразило?

Фізкультхвилинка

Словникова робота

— Серед слів правого стовпчика знайдіть тлумачення до слів лівого стовпчика.

Терем завойовники

Серна голова племені

Князь імовірність чого-небудь

Загарбники розкішний будинок

Припущення тварина

Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання

— Коли і де вперше згадується місто Чернігів?

— Які легенди пояснюють походження назви міста?

— Яку тварину пов’язують із назвою міста?

— Що є спільним в усіх варіантах назви міста?

— Що вас здивувало? Здалося відкриттям?

7. Гра «Чи були такі речення у статті?»

- Місто Чернігів уперше згадується в книгах під 907 роком.

- Є легенда про княгиню Чорну, яка кинулася з терема і розбилась, аби не потрапити до рук загарбників.

- З приводу назви міста висловлювалося дуже багато всіляких припущень!

- Узгодити до кінця всі припущення щодо назви, вважають учені, не вдалося.

- Як із Сернігова став Чернігів, відомо.

ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати у книжці Алли Коваль про походження назв поселень вашого краю.

06. 11. 20.

Тема: Дмитро Білоус. У назвах міст і сіл слова...

Хід уроку

МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Гра «Знайди послідовність»

Завдання. Слова глиняні плитки, стіни печер, дощечки, папір, папірус, пергамент поставити в правильній хронологічній послідовності (так, як з’явилося письмо).

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо гортати сторінки історії України. Мова піде про назви міст і сіл.

СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Виразне читання вірша Дмитра Білоуса «У назвах міст і сіл слова...»

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

— Що постало у вашій уяві?

Словникова робота

— До слів лівого стовпчика доберіть слова-синоніми з правого стовпчика.

Предки гукає

цуратися казкове

кличе пращури

таємниче зневажати