Методична скарбничка

 

Українська мова 4 клас

Тема: Узагальнення знань і вмінь з теми « Дієслово».

Мета: узагальнити й систематизувати набуті знання з даної теми; розвивати              

            вміння аналізувати й синтезувати мовні явища, розвивати системність

              мислення; виховувати позитивні якості характеру на основі зразків

             народної мудрості, розуміння необхідності колективних зусиль для

             досягнення певної мети. 

Хід уроку

І. Повідомлення теми і завдань уроку.

1.Вибірковий диктант.

  - Випишіть тільки дієслова.

   Діяти, весна, погожий, існувати, історичні, єднатися, Україна, місто, сумує,

    втеча, лагодити, річка, оглянулася, можливо, але, вибиратиме, мальовничі,

    озвався.

-        Підкресліть першу букву в кожному записаному дієслові. Прочитайте утворене слово.

-        Це і є тема нашого уроку.

Сьогодні ми повторимо правила й виконаємо вправи, які допоможуть вам узагальнити й систематизувати знання з теми «Дієслово».

Ви вчитиметеся міркувати, використовувати свої знання на практиці, колективно працювати, допомагати товаришам.

Тож розпочнемо нашу подорож у країну Дієслів.

ІІ. Блокове повторення основних правил теми, виконання відповідних вправ.

1.    Визначення дієслова.

-        Яка частина мови називається дієсловом?

-        Яким членом речення є дієслово?

-        У яких числах вживаються дієслова?

-        Прослухайте дієслівний словоряд, відгадайте, про яку ситуацію йдеться, складіть і запишіть кілька речень, підкресліть присудки:

закінчилася, набридла, настала, чекали, прилетіли, зробили, прикріпили, поселилися, знищували, годували,оберігали, вчили літати, попрощалися, відлетіли, будемо чекати. ( Ситуація: люди дбають про перелітних птахів, виготовляють шпаківні…).

  2. Часи дієслова.

 - Які часи має дієслово?

 - Які дії означають дієслова минулого часу?

 - Які дії означають дієслова теперішнього часу?

 - Які дії означають дієслова майбутнього часу?

      Утворення різних часових форм.

-        Запишіть три  колонки: минулий, теперішній, майбутній час. Придумайте 3 дієслова, запишіть їх у різних часових формах. Скласти 2 речення.

Перевірка виконаного.

3.    Неозначена форма дієслова.

Діалог «учень - учень».

Пригадайте, що вам відомо про неозначену форму дієслова, і запитайте про це товариша.

-        На що вказує неозначена форма дієслова? ( Тільки на дію, бо…)

-        На які питання відповідає неозначена форма дієслова?

-        Що ще ви знаєте про неозначену форму дієслова?

Робота в групах. Гра « З’єднай частини цілого».

1 група.

Добре того вчити,                                    ситому не бути.

З ремеслом дружити –                             в ліс не ходити.

На чужу роботу дивитися –                    хто хоче вчитися.

Вовка боятися –                                       в житті не тужити.

 

2 група.

Мало хотіти –                                         не вичерпати.

Майстра                                                  треба у воду лізти.

Ложкою                                                   треба попотіти.

Щоб рибу їсти –                                     по роботі впізнати.

 

-        Зачитайте складене прислів’я, вкажіть дієслова в неозначеній формі.

Виберіть одне, яке, на вашу думку, найповніше відображає тему працьовитості.

-        Чого вчать нас ці перлинки народної мудрості?

-        Чому саме в прислів’ях так багато дієслів в неозначеній формі? ( Бо ця мудрість стосується не якоїсь певної особи чи групи людей, а кожного з нас.)

4.    Дієслова, що означають завершену й незавершену дію.

 Зміни значення дієслова .Самостійна робота.

-        За допомогою префіксів утворіть нові слова. ( Слова на дошці ).

     Йти, гортати, шити, котитися, бігти, тривожити, читати, мандрувати.

-        Чим відрізняються значення утворених дієслів від поданих? ( Вони означають завершену дію).

                                    Фізкультпауза

5.    Дієслова теперішнього й майбутнього часу ( категорія особи і числа).

-        Чим відрізняються словоформи йду, йдеш, йде, йдемо, йдете, йдуть ?

-        За якими особами й числами змінюються дієслова теперішнього й майбутнього часу?

Робота в зошитах за варіантами.

І варіант - змінюйте дієслово навчатися за особами й числами в теперішньому часі. 

 ІІ варіант – змінюйте дієслово навчатися за особами й числами в майбутньому часі.

     Робота в парах.

-        Перевірте, оцініть роботу товариша, мотивуйте оцінку.

 

6.    1) Гра « Допоможіть знайти букву».

  На дошці запис:

                                                        Є   чи  Ї

 

                  кле…ш                                               чека..ш

 

-        Пропущені букви означають ненаголошені звуки. Яку букву слід писати?

-        Чому ви зробили такий вибір, адже у вимові ці звуки дуже наближені?

-        Які букви пишемо в ненаголошених особових закінченнях дієслів?

2) Робота з сигнальними картками.

Гріти, дзижчати, гуляти, дзюрчати, дарувати, дивитися, дбати, дружити, нарікати, непокоїти, сто..ш. 

7.    Написання частки не з дієсловами.

-        Два учні аналізували кількість слів у реченні і засперечалися: один стверджував, що слів 8, а інший, що слів – 6. Хто правий?

Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

-        Якого правила не знав другий учень?

-        Як пишеться частка не з дієсловами? Складіть речення на це правило й запишіть його. Зачитайте.

ІІІ. Підсумок уроку.

       Усний тест.

1.Слово, що означає дію предмета, називається:

    а)  іменником;  б) дієсловом;  в) прислівником;  г) сполучником.

2. Дієслова майбутнього часу змінюються за:

    а) родами й числами;   б) особами й числами.

3.Частка не з дієсловами пишеться:

     а) окремо;   б) разом.

ІV. Домашнє завдання.   ( диференційоване).

Високий рівень –виписати з «Літературного читання» 4 речення, підкреслити дієслова і виділити особові закінчення;

Достатній рівень –Вправа 322;

Середній рівень – Вправа 321

Тема: Закріплення знань про однорідні члени речення.

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах речення; розвивати вміння читати речення з однорідними членами з відповідною інтонацією; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.    Перевірка домашнього завдання. (Вправа 69. С. 37)

-        Прочитайте записані речення, дотримуючись відповідної інтонації

-        Назвіть головні і другорядні члени речення у 1 і 4 реченнях.

-        Яке правило пригадали під час написання першого слова із 3-ого завдання до вправи?

-        Чим цікаве написання 2-ого слова?(префікси роз-, без- завжди пишуться з буквою «з».

2.    Пояснювальний диктант.

Вулицями міста їздять автобуси, тролейбуси, трамваї. Косар стомився і сів під деревом перепочити. Олеся читає швидко, але невиразно. До чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Я був не в лісі, а в полі. У лісі було тихо й сумно. У гаях, садах і парках літають зграйки синиць.

-        Назвіть однорідні члени речення.

-        Підкресліть сполучники при однорідних членах речення.

-        Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення.

3.    Каліграфічна хвилинка.

Оо Оо ок ом ов он

Океан – водний простір між материками.

-        Доберіть спільнокореневі слова до слова океан(океанський, океанчний, океанчик).

-        Запишіть словосполучення.

Безмежний океан, Тихий океан, океан почуттів, Індійський океан, океан сліз.

-        Підкресліть словосполучення, вжиті у переносному значенні.

ІІІ. Повідомлення теми  та мети уроку.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Мікрофон».

- Які члени речення називаються одорідними?

- Що визнаєте про однорідні члени речення?

- Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речення?

2. Робота в парах. Списування із завданням. Вправа 70 .

Учні читають текст та добирають до нього заголовок. Виписують речення з однорідними членами та вправляються в їх інтонуванні.

Словникова робота.

-        Усно доберіть синоніми до виділених слів.

Чарівний, красивий, вродливий, славний, ладний, захопливий, неземний.

Безмежний, безкраїй, нескінчений, бездонний, безмірний, неосяжний.

Фізкультхвилинка

3.Самостійна робота. Робота над вправою 71.

- Ознайомлення з текстом листа.

- Відповіді на запитання.

- Самостійна робота: виписування речень з однорідними членами речення.

- Вправляння в інтонуванні цих речень.

- Робота над словом. Спільним у цих словах є префікс -. За допомогою словника учні добирають інші слова з префіксом о-. Наприклад: ожити, опадати, опалення, оголосити, озиратися,озброєння, одружитися.

4. Групова робота.

- З кожної групи слів складіть і запишіть речення.

- Установіть зв'язок слів в одному з речень за вибором.

Горах, корови, випасаються, у, вівці, кози.

Гаї, опустіли, поля, навкруги, ліси, долини.

Темні, і, оповили, хмари, небо, насунули.

5.Самостійна робота.

І варіант  Складіть і запишіть речення з однорідними підметами.

Коропи, окуні, карасі.

Вовки, лисиці і зайці.

Книги, газети і журнали.

Сонце, повітря і вода.

ІІ варіант  Складіть і запишіть речення з однорідними присудками.

Пишемо, читаємо і лічимо.

Прочитав, подумав і відповів.

В'яне, жовкне й обсипається.

Учиться і працює.

6. Гра «Ти – мені, я – тобі».

Учитель читає запитання на с. 39 підручника, а учні відповідають на них.

V. Підсумок уроку.

- Що повторили на уроці?

- Чого особисто ви навчилися під час вивчення теми?

VІ. Домашнє завдання. Високий рівень – скласти 3 речення з однорідними членами. 

Достатній – виписати З "Літературного читання "3 речення з однорідними членами.

 Середній – Вправа 73( за вибором перше або друге завдання до вправи).

4 клас Математика

Тема: Задачі на визначення часу за відстанню і швидкістю. Дії з іменованими числами.

Мета: Ознайомити учнів зі способом визначення часу за відомими швидкістю і відстанню; вдосконалювати вміння додавати і віднімати іменовані числа; розвивати уважність; виховувати інтерес до предмета.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. КОНТРОЛЬ, КОРЕКЦІЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Усні обчислення

— Обчисліть способом округлення.

36+19=55           326+39=365

36- 19=17             326-98=228

2. Математичний диктант

— Запишіть тільки відповіді.

• Скільки днів у 8 тижнях? 10 тижнях?

• У четвертому класі 9 відмінників. Це 1/3 усієї кількості учнів. Скільки учнів у четвертому класі?

• Літак летів на висоті 7000 м. Запишіть висоту в кілометрах.

• Яку відстань проїде електропотяг за 2 години, якщо рухатиметься зі швидкістю 100 км/год?

• 3 якою швидкістю рухатиметься теплохід, якщо він за 2 години подолає 60 км?

Відповіді: 56; 70; 27; 7 км; 200 км; 30 км/год.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

— Як знайти відстань, якщо відомі час і швидкість

— Як знайти швидкість за відомими часом і відстанню?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. «Мозковий штурм»

- Поясніть розв’язання задачі.

Рухомий об’єкт	Швидкість	Час	Відстань
Нулик	7 см/ хв	?	28 см
Сімка	4 см/хв	?	28 см

-        Яка тема уроку?

-        Чи потрібно вміти визначати час за відомими швидкістю і часом?

Перегляд формули, запам’ятати і відтворити з пам’яті. (за трикутником).

— Сьогодні на уроці ми навчимося визначати час за відомими відстанню і швидкістю, повторимо додавання і віднімання іменованих чисел.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Первинне закріплення

Задачі 51 (Ланцюжком)

 (Лижник 26 : 13 = 2 (год)); потяг 240 : 60 = 4 (год); автомобіль 240 : 80 = 3 (год).

Завдання 512 (в парах з подальшою перевіркою)

	Відстань	Швидкість	Час
По асфальтованій дорозі	210 км	70 км/год
По грунтовій дорозі	90 км	45 км/год

1) 210 : 70 = 3 (год) — рухався автомобіль по асфальтованій дорозі;

2) 90 : 45 = 2 (год) — рухався автомобіль по ґрунтовій дорозі;

3) 3 + 2 = 5 (год).

210 : 70 + 90 : 45 = 5 (год)

Відповідь: автомобіль проїхав усю відстань за 5 годин.

Завдання 514 (на дошці короткий запис)

— Прочитайте задачу. Повторіть умову, користуючись таблицею.

Рухомий об’єкт	Відстань	Швидкість	Час
Човен	1 км = 1000 м	100 м/хв	однаковий
Плавець	400 м	?

 

1) 1000 : 100 = 10 (хв) — час руху;

2) 400 : 10 = 40 (м/хв).

Відповідь: швидкість, з якою рухався плавець, дорівнює 40 м/хв.

 Приклади 516 (коло дошки )

Складання задач за таблицею (в таблиці дані середні швидкості рухомих об’єктів).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

-        Яке завдання викликало у вас зацікавленість?

-        Як визначити час за відомими швидкістю і часом?

-        Що слід пам’ятати при додаванні іменованих чисел?

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання 518; 519 (с. 83). (на вибір).

 

 Літературне читання

 Тема:ГРИГІР ТЮТЮННИК. ЛАСОЧКА.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Григора Тютюнника, з його оповіданням «Ласочка»; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті, розвивати зорову пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1.   Робота над загадкою.

В лісі молодиця гуляє

На всі боки поглядає.

На ній шубка дорога

Вся горить, мов золота.

Хвіст пухнастий і м’який.

Що за звір такий? ( Лисиця).

- Так, це лисичка. Погляньте, яка вона красуня.

- За якими ознаками ви впізнали лисичку?

- Пригадайте, у яких творах ми зустрічалися з цим персонажем?

Якою поставала у цих творах лисичка?

Отже, сьогодні ми з вами повинні прочитати, проаналізувати пригоду, яка сталася з дідом Арсеном. Ми сьогодні зовсім інакше подивимося на цього персонажа. А допоможе нам побачити цю особливу лисичку український письменник Григір Тютюнник. (Портрет).

V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учнів.

Григір Тютюнник народився на Полтавщині у селянській родині. Письменник від раннього дитинства зазнав дуже багато випробувань. Під час голодомору 33-го року помер його дідусь, а хлопчикові виповнилося тоді лише 1, 5 року, і він перестав ходити, говорити, сміятися.

Коли Григорію виповнилося 6 років, він залишився без батька. Почав жити  під опікою у сім’ї батькового брата. Потім почалася Велика Вітчизняна війна, голод, поневіряння по чужих хатах. В автобіографії писав « Я їв тоді картопляну завязь, жолуді,пробував конину.» В 11 років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Мандрував 2 тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню.

Учився хлопець у ремісничому училищі, голодував. Але там давали сяку – таку одежину і 700 г глевкого хліба.  Цей хліб допоміг їм із мамою вижити в голод 1947 року. Потім тяжко захворів на туберкульоз легенів.

Спочатку писав твори російською мовою, а після того, як прочитав словник Грінченка, почав писати українською. Понад половина творів Г. Тютюнника — для дітей. Це збірки оповідань «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка».

2. Самостійне мовчазне читання учнями статті про Григора Тютюнника

— Де народився Григір Тютюнник?

— Яким він був у дитинстві?

— Для кого він писав твори?

— Як називаються його збірки для дітей?

3. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника «Ласочка»

1) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем

Рибалити

Куняв     -   дрімав

облизнулося

ожеледь     -    тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах

закортіло       -  дуже захотілося

пасовисько   -

вудити    -  ловити рибу

припутень    - лісовий голуб

дзяволить     -   попискує

вухами пряде      -      ворушить вухами

— Як ви розумієте їх значення?

— Прочитайте тлумачення слів у підручнику після тексту.

— Які з цих слів ви почули вперше?

2) Читання тексту учителем до слів  ….А коли озирнувся, лисеняти вже не було.

(Далі читають 3учні )

3) Фізкультхвилинка.

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис ранку.

— Які звуки сповіщали про його прихід?

— З ким зустрівся Арсен?

— Як ви вважаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?

— Прочитайте, яким уперше Арсен побачив лисеня.

— Чому воно сподобалося рибалці?

— Як про це говориться у тексті?

— Прочитайте слова, що описують зовнішність, рухи, звуки звірятка:

— Чи можна розцінювати дії лисеняти, як його розмову з дідом?

— Хто цю розмову передав?

— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою?

— Від якого слова утворено це ім’я? (Ласочка — від слова «ласувати», тобто Їсти щось смачненьке.)

— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою?

— Знайдіть і прочитайте, чого лисеня навчилося в Арсена.

— Як Ласочка допомагала рибалити?

— Знайдіть і прочитайте опис зими.

— Як Арсен згадував Ласочку?

— Прочитайте, як Арсен збирався навесні на риболовлю.

— Як він чекав зустрічі з Ласочкою?

— Кого він побачив на кручі?

— Які слова свідчать про те, що Арсен зрадів цій зустрічі?

— Хто тепер допомагав йому рибалити?

5) Характеристика дійових осіб. (На картках). В парах.

Підібрати прикметники, які найбільше характеризують Арсена і Ласочку.  

Арсен                                                                  Ласочка

небагатослівн (-ий, -а)

мудри ( -ий, -а)

хоробр(-ий, -а)

розумн(-ий, -а)

спостережлив(-ий, -а)

ненабридлив(-ий, -а)

привітн(-ий, -а)

кмітлив(-ий, -а)

здібн(-ий, -а)

щедр(-ий, -а)

небайдуж(-ий, -а)

турботлив(-ий, -а)

витриман(-ий, -а)

терпелив(-ий, -а)

відповідальн(-ий, -а)

добр(-ий, -а)

працьовит(-ий, -а)

скромн(-ий, -а)

9) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію до цього твору.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожного з героїв?

— Яким рядкам твору відповідає малюнок?

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Який твір сьогодні читали?

-       То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ласочкою? (Дружні, товариські).

- Отже, Арсен і Ласочка подружилися, більше того, стали співпрацювати, рибалити разом.

-А чи можна із запису характеристики персонажів зробити висновок про те, які риси вдачі допомогли їм налагодити дружні та товариські стосунки?

- А чи хочете ви, щоб ваші стосунки з іншими теж були такими?

- То чого ж навчає нас автор, яка головна думка оповідання? (Дружити і товаришувати зі звірами. У добрій справі виявляти терпіння і наполегливість.

— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор закликає: шануйте, оберігайте, товаришуйте з «братами нашими меншими», і це стане окрасою вашого життя. За ваше добро вам заплатять любов’ю і вірністю. Добро і любов повинні йти із вами поруч протягом усього життя.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Поділити оповідання на логічно закінчені частини. (с. 67-70). Придумати кінцівку до нього.